Методична робота

Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

імені К. Д. Ушинського

ВИПУСКНА РОБОТА

Формування мовних здібностей учнів шляхом продуктивного навчання

Слухач групи:

Козіна Н. Г.

учитель російської мови

 та літератури

 Добрянської ЗОШ І –  ІІІ ст.

Ріпкинського району

                                                                                        Чернігівської області

Вступ

Однією з найважливіших умов соціальної адаптації підростаючого покоління є свідоме та вільне володіння мовою. Рідна мова є основою становлення пізнавальної сфери особистості, вона забезпечує розвиток інтелекту дитини, сприяє виробленню і подальшому вдосконаленню понятійного апарату, слугує головним аспектом при взаємодії з іншими людьми, із суспільством.

З огляду на цей аспект сучасної освіти, відповідно до нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти України, чинних програм та навчальних концепцій пріоритетною вважається мовна і мовленнєва підготовка учнів.

Об’єктом дослідження в роботі є організація навчально-виховного процесу в середній і старшій школі відповідно до сучасних освітніх вимог, а предметом дослідження – формування мовних здібностей учнів шляхом застосування продуктивного навчання.

Мета даної роботи:  презентувати досвід роботи з використання продуктивних технологій на уроках  мови.

Головними завданнями цієї роботи  є

·        формування стійкої мотивації до вивчення мови;

·          підготовка мовно грамотної людини з високим рівнем мовленнєвої компетенції;

·          виховання мовної особистості, яка має значний словниковий запас, засвоює головні норми літературного мовлення, здатна вільно виражати свої думки і почуття в усній та писемній формі, у різних стилях і жанрах відповідно до ситуації спілкування.

Розділ І

«Людині, якщо вона хоче стати людиною, необхідно одержати освіту», - писав Я.А. Коменський, видатний чеський педагог. Одержати освіту. Де? Як? З якою метою? Яка роль в процесі одержання освіти вчителя, батьків, суспільства і … самого учня?

Ці питання хвилюють нас. Адже в освіті України відбуваються кардинальні зміни, які пов’язані з соціально-політичним і економічним розвитком держави, зі встановленням ринкових відносин у всіх сферах життя суспільства, в тому числі і в освіті. Саме ринкові відносини визначають освітні послуги як товар.

У цих умовах особливе місце посідає вчитель, його підготовка, професіоналізм. Сьогодні ми говоримо про професійну компетентність учителя, який покликаний формувати ключові компетентності учнів згідно з Державним стандартом загальної освіти.

У педагогічному процесі наявні три головні й постійні складники.

 Це учитель, учні, інформація т. т. предмет вивчення – три головні й

постійні складники моделі педагогічного процесу. Процес скеровується на засвоєння учнями предмету вивчення. Мета учня – опанувати інформацію. Мета педагога – організувати, допомогти.  Отже, вважає професор І. П. Підласий, можливі всього три схеми:

1.        Головним у процесі визначають навчальний предмет, і процес розгортається «від предмета».

2.       Пріоритет у процесі надається учневі, і процес розгортається «від учня».

3.       Рівноцінними визнаються і учень, і предмет, процес розгортається з обох боків, «від учня» і «від предмета».

Більше варіантів немає. У залежності від того, чому надається пріоритет, з’являється три принципово відмінні між собою технологічні схеми організації навчально-виховного процесу:   

·          предметно орієнтоване навчання (навчально-виховний процес скерований на засвоєння предмета) – продуктивна технологія;

·          особистісно орієнтоване навчання (навчально-виховний процес скерований на задоволення потреб учня) – поблажлива технологія;

·          партнерство (співпраця) (навчально-виховний процес скерований на засвоєння предмета і задоволення потреб учня) - партнерська технологія

( Додаток 1)

Серед різноманіття методів навчання тими, що найбільш відповідають поставленій меті нашої роботи, виступають продуктивні методи навчання.

Термін «продуктивне навчання» був запропонований німецькими вченими та педагогами Інгрід Бьом та Йенсеном Шнайдером. У сучасній педагогічній літературі цей термін вживається давно. І, передусім, у сполученнях «продуктивність мислення», «продуктивність інтелекту». Але сьогодні продуктивне навчання визначається як освітній процес, що реалізується за допомогою індивідуальних маршрутів, що структуровані у вигляді послідовності кроків з чітко визначеними результатами, що є діями, які продуктивно орієнтують у життєвих ситуаціях.

Продуктивне навчання дозволяє вирішити ряд важливих педагогічних проблем:

·          посилити мотивацію навчання;

·          підвищити швидкість засвоєння матеріалу;

·          підвищити активність учнів у процесі навчання;

·          встановити тісний зворотній зв’язок;

·          створити сприятливі умови для проблемного навчання;

·          проводити навчально-пошукові роботи;

·          вирішити питання диференційного підходу та індивідуального навчання

І. Підласий визначає продуктивне навчання таким чином: «Продуктивні — означає необхідні, дієві, міцні, постійно актуальні, сформовані на належ­ному рівні знання та вміння». Це визначення певною мірою співпадає з ви­могами компетентнісного підходу до навчання. . Продуктивна технологія — це універсальна оболонка, яка забезпечує на виході гарантований продукт будь-якого сенсу (змісту), що задається метою. Сутність технології — досягнення результату через власну самостійну діяльність, частка якої дуже збільшена.          Продуктивна технологія — це жорна, що розмелюють будь-яке зерно, гарантуючи на виході повноцінний продукт. Але з пшеничного зерна не отримаємо кукурудзяної муки. Що запрограмуємо, те й матимемо, незалежно від змісту та від усіх інших чинників. Саме цим продуктивна технологія вигідно відрізняється від усіх інших, залежних від змісту, діяльності вчителя, методів, ситуацій, організаційних форм тощо.
Продуктивність передбачає забезпечення чіткої націленості на реаль­ний, конкретний, кінцевий продукт, створений учнем у рамках навчально –пізнавальної діяльності підчас опанування предмету.

Цей процес детально розглянуто в книзі І. Підласого «Продуктивний педагог» (Харків: Основа, 2009).

Серцевина продуктивної технології — продуктивний урок. На продуктивному уроці органічно взаємодіють між собою три вічні складники навчально-виховного процесу: учитель, учень, предмет. Із цього випливає проста та надійна схема. Урок складається із семи обов’язкових елементів. З них 5 елементів різноманітної практики, 2 елементи стосуються пояснення, роз’яснення, інструктажу. Останні на продуктивному уроці займають максимум 15 хвилин навчального часу, а не менш як 30 хвилин уроку відводяться на різні види практичної діяльності. Витримується «золоте» співвідношення пояснення та практики — 20 : 80. Мета кожного продуктивного уроку — сформувати вміння, використовуючи набуті знання. Вона досягається збільшенням часу активної самостійної (тренувальної) роботи кожного учня.. Сім обов’язкових елементів (етапів) продуктивного уроку термінами сучасної педагогіки позначено так: 1) пропедевтична практика; 2) орієнтація; 3) презентація; 4) практика на прикладах; 5) керована практика; 6) незалежна практика в класі; 7) домашня самостійна робота.

До продуктивних технологій відносять також проектну технологію, розроблену американським філософом Дж. Дьюї та його учнем Кілпатриком. Ці ідеї знайшли широкий відгук і втілення в багатьох країнах. Проект – це сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об’єкта, предмета, створення різного роду теоретичного чи практичного продукту. Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні,  а саме:

ü  планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

ü  використовувати багато джерел інформації;

ü  самостійно збирати і накопичувати матеріал;

ü  аналізувати, співставляти факти, аргументувати свою думку;

ü  приймати рішення;

ü  розподіляти обов’язки, взаємодіяти один з одним;

ü  створювати "кінцевий продукт";

ü  представляти створене перед аудиторією;

ü  оцінювати себе та інших.

Основною для даної технології навчання є проблема постановки цілей і цільової орієнтації навчання . Учень, працюючи над проектом, проходить кілька  стадій: аналізу, синтезу, оцінювання, мислення, використання. Існує кілька систем, які допомагають вчителям визначати навчальні цілі і методи розвитку мислення учнів. У 1956 році Бенджамін Блум, професор Чікагського університету (США), запропонував багаторівневу структуру розумової діяльності учнів [10]. Для визначення рівня розвитку в учнів навичок творчого та критичного мислення Блум виділив шість рівнів мислення. На першому, базовому, рівні знаходяться знання, а вище послідовно - розуміння, використання, аналіз, синтез та оцінювання фактів та відомостей, їх застосування для розв'язування завдань реального життя та в навчальній діяльності .(Додаток 2) Проектна  технологія дозволяє формулювати такі завдання для учнів, виконання яких вимагає застосування одночасно всіх рівнів складного мислення у такій послідовності: аналіз-оцінювання-синтез.

Ідей щодо продуктивного навчання у світовій та вітчизняній педагогіці багато, та всі вони так чи інакше стосуються одних постулатів. Гордон Драйден із цього приводу сказав: «Ідея – це нова комбінація старих елементів. Нових елементів немає, є тільки нові комбінації». Справжній творчий вчитель з хорошої ідеї чи інновації зуміє зробити традицію, бо один урок в житті дитини не дає остаточного результату. Потрібна лиш чітка, логічна і послідовна система, яка покаже свій результат через багато років в дорослому житті школяра. Отже, «порівняння особливостей технологій  та їх продуктивності засвідчує не переваги одних технологій над іншими, а націлює лише на правильний вибір саме тієї, що відповідає вашим потребам. Особистісно орієнтована педагогіка – за м’яке поблажливе навчання, але без гарантії, що дитина щось напевне знатиме. Продуктивна авторитарна – за важке, конкретне, результативне. Але пам’ятаємо, що на ринку знадобляться всі технології. Комусь більше підійде одна, комусь – інша.  Не будемо розписуватися за всіх, вибір замовників покаже, де ми помиляємося і в чому маємо рацію», - вважає доктор педагогічних наук, професор, міжнародний експерт з питань освіти І. П. Підласий.

Розділ ІІ

Працюючи над проблемою «Формування мовних здібностей учнів шляхом продуктивного навчання», спираюсь на вже існуючий досвід із застосування продуктивних технологій  навчання. Зокрема, технологія уроку, пропонована професором І. Підласим дозволяє розподілити процес навчання на окремі кроки, мотивувати   навчальну діяльність учнів, дотримувати основних принципів навчання -  наступності, поступовості, міцності.

Засвоєння діяльності починається з репродуктивного виду – дитина засвоює способи діяльності і вчиться застосовувати їх на практиці. При репродуктивній діяльності правила та алгоритми лише відтворюються у різних сполученнях – від абсолютно точного копіювання та переказу до застосування у типових ситуаціях. Репродуктивний етап стає необхідною умовою для засвоєння будь-якого нового матеріалу навіть у старшій школі. Чи мова йде про засвоєння нової лексики, чи вивчення нової граматичної структури, чи вивчення мовних кліше, мовних штампів, ми не маємо права оминути репродуктивний етап. Для репродуктивної діяльності характерні дії за точно описаними правилами та у добре відомих умовах.

Потім, коли учні засвоїли ці способи, навчились ними користуватись, вони починають самостійний пошук інших областей вже набутого ними досвіду. Таким чином, на основі репродуктивної діяльності виростає продуктивна.

У процесі продуктивної діяльності учень завжди створює щось нове у порівнянні з тим, що він засвоїв раніше, тобто генерує нову інформацію або спосіб діяльності. Найперше виділимо рівні самостійної діяльності: 
1. Відтворювальна діяльність, що зводиться до копіювання дії .
2. Репродуктивна діяльність, що зводиться до повторення дії Може бути як неусвідомленою, так і усвідомленою;
3. Продуктивна діяльність — усвідомлене та самостійне виконання дій;
4. Творча діяльність, що передбачає самостійне перенесення набутих знань, умінь на нові об'єкти, процеси, галузі

Чіткої структури продуктивного уроку не дотримуюсь, а  виокремлюю всього три основних етапи : мотиваційно-організаційний, виконавчо-діяльнісний, контрольно-оцінний, що і відповідає трьом «китам» продуктивного навчання: мета – діяльність – результат.

Отже, урок розпочинаємо з фронтального виконання практичних завдань, щоб виявити рівень підготовленості учнів. У цих завданнях відтворюються сформовані знання й уміння, а також вивчені раніше.
Найчастіше використовую тест, диктант, будь-який інший вид фронтальної практичної роботи, виконання якого засвідчить, чи можна переходити до вивчення нового матеріалу, формування нових умінь. Це завдання є коротким, інформативним, трудність його не вища від трудності домашнього завдання. Найчастіше це тест на швидкість, результатом правильності виконання якого є конкретний показник. Результативні також диктанти, різноманітні практичні завдання (на порівняння, співставлення, виявлення спільного та протилежного тощо). Правильність виконання тестів, диктантів самоперевіркою. Добрим способом перевірки засвоєння матеріалу  є повторне виконання домашнього завдання або диктант за вправою, що була запропонована для домашнього виконання. За наявності значної кількості недоліків корегую знання учнів.

 Після перевірки домашнього завдання йде мотивація навчальної діяльності, найчастіше шляхом зіткнення учнів із проблемою. Завдання цього етапу такі:
1. Домогтися усвідомлення наступних кроків у формуванні нових знань, умінь, мотивувати учнів до навчання.
2. Забезпечити наступність і послідовність вивчення матеріалу, формування системи знань, умінь.

 Діти повинні усвідомити, навіщо вивчається той чи інший матеріал, що із цими знаннями робити далі? Де і з якою метою їх можна використати ?

Наступний  етап продуктивного уроку  - виконавчо-діяльнісний. Часто використовую на цьому етапі  пояснювально-ілюстративний метод. Цей метод споконвічно використовується педагогами всього світу і, можна сказати, є домінуючим у школі. Він довів свою життєздатність та ефективність. Однак часто доручаю учням  самостійне вивчення матеріалу шляхом роботи в парах, групах, за запитаннями або алгоритмом.

Під час засвоєння матеріалу виділяю найголовніше, ілюструю опорним конспектом чи «інтелектуальною картою». Матеріал розбиваю на малі частини (блоки, порції, кроки) і вивчаю поступово.  Показую, як треба виконувати вправи, моделюю ситуацію. . Етап завершується перевіркою розуміння всього навчального матеріалу. Для цього учень представляє власний опорний конспект вивченого матеріалу або  складає роздум за  методом «Прес». Після цього можна переходити до практичної  частини уроку.

 Щоуроку підводжу учнів до до створення певного продукту . Це може бути творча вправа, опис картини, створення проекту, написання вірша, фанфіка тощо. Якщо це проект, то він згідно з проектною технологією проходить такі етапи: проблема – планування – пошук інформації – продукт – презентація.

Сьогодні в українській освіті активно відбувається процес перенесення акцентів у навчальному процесі. На зміну традиційному навчанню приходять інноваційні технології, які, як правило, спрямовані на розвиток навичок високого рівня. Це логічно, оскільки доведено, що в сучасному світі успішною є та людина, яка не більше знає, а краще мислить. Отже, завдання та діяльність учнів мають бути сплановані так, щоб процес навчання був спрямований на зміни у рівнях розумової діяльності.

Готуючись до уроку , перш за все з’ясовую цілі, бо чітко знати, чого ти хочеш – це вже половина успіху в роботі. Зараз учителями всього світу широко використовується така взаємопов’язана система освітніх цілей: знання – розуміння – використання – аналіз – оцінювання – синтез

Знання – це переказування та розпізнавання інформації,

·          розуміння – наведення прикладів на певне правило,

·          використання – виконання вправ і завдань,

·          аналіз – розподіл інформаційних даних на зв’язані між собою частини,

·          оцінювання – визначення цінності матеріалу на основі критеріїв, його відбір,

·          синтез – об’єднання інформаційних даних для створення нового цілого.

Використовуючи дану схему, диференціюю завдання для учнів відповідно до рівня їхньої навченості, їхніх здібностей і можливостей.

Наприклад, на уроці з вивчення словосполучення в 5 класі  за видами діяльності «знання»  застосовую прийом «Снігова куля», щоб перевірити, як учні знають правило про словосполучення. Один учень починає повідомлення, наступний повторює сказане і додає нове і так далі. Цей прийом дає можливість добре засвоїти матеріал і бути успішними всім учням.

На етапі застосування отриманих знань добираю вправи на формування навичок різних рівнів мислення:

·          розпізнавання – знайти серед записаних сполучень слів словосполучення;

·          використання – визначити вивчене мовне явище в реченнях – виписати з речень словосполучення;

·          аналіз – порівняти словосполучення, знайти спільне й відмінне;

·          оцінювання – які з поданих словосполучень можна використати для опису пам’ятки архітектури;

·          ввести їх у речення.

На уроці мови в 10 класі за темою «Розмовна лексика» працюємо з учнями за підручником О Глазової ( п. 9) спочатку над формуванням навичок мислення знаннєвого рівня із засвоєння і використання правил про розмовну, просторічну лексику , росіянізми, вульгаризми щоб скласти повідомлення на лінгвістичну тему про розмовну лексику. Опісля закріплюємо навчальний матеріал, виконуючи завдання на розпізнавання й аналіз мовних явищ.

Пропоную учням такі завдання по рівнях :

·          розпізнавання - прочитати тексти , з’ясувати, які лексичні засоби належать до нейтральної, які – до розмовно-побутової лексики та просторіччя;

·          аналіз - розподілити слова в три колонки (розмовні, росіянізми, вульгаризми);

·          використання - трансформувати речення з просторічними словами, замінивши їх книжними;

·          синтез, оцінювання - скласти власне висловлення про приготування страви або сімейне хобі (оцінити лексику, придатну для використання, створити текст).

Індивідуальний та диференційований підхід до учнів здійснюю при роботі в парах, групах, розподіляючи завдання або ролі за здібностями та індивідуальними особливостями, як-от «Лінгвісти», «Дослідники», «Експерти» і т. ін. Активно застосовую алгоритмічні схеми, графічні аналізатори, ІКТ. Уроки, на яких учитель є єдиним джерелом знань, сьогодні характеризуються як традиційні. Ознакою сучасності уроку є активне використання методів інтерактивного навчання, що дозволяє сформувати в учнів комунікативно-діяльнісні навички при постійній взаємодії. Тому на кожному уроці об’єдную учнів у групи для спільної пошукової діяльності або проводжу роботу в парах. Тут ефективними будуть такі прийоми та методи, як «Метод ПРЕС», «Мозкова атака», «Ажурна пилка», «Дерево рішень», «Займи позицію, «Діаграма Вена» та ін. Таким чином відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання у співпраці, коли вчитель та учень виступають рівноправними його суб’єктами. Застосування обраних методів, прийомів , форм навчання можна продемонструвати на прикладі системи уроків з тем «Имя прилагательное, 6 класс»(Додаток 3 ).

Особливо ефективна на уроках ігрова діяльність учнів. Для досягнення цілей уроку часто використовую ігри «Світлофор», «Так-ні», «Футбол», « Спіймай помилку», «Редактор», «Конструктор» тощо. Усі навчальні ігри активізують увагу, підвищують інтерес до вивчення предмета, проте вони не повинні мати анархічний характер, тому що мають спільні вимоги та методику  проведення. Зацікавити учнів навчанням дозволяють нестандартні уроки ( аукціони, подорожі, ділові ігри тощо)  (Додаток 4 ). Без чіткої організації класу, дотримання на уроці принципів послідовності, логічності неможливий позитивний результат.

          Однією з проблем сучасного навчання є прагнення вчителя викликати в учнів зацікавленість до предмета при вивченні тієї чи іншої теми, тому важливим етапом вважаю мотивацію навчальної діяльності, цілепокладання уроку.  Цьому сприяє створення проблемних ситуацій, які викликають інтерес до здобутих знань, мобілізують навички та вміння учнів стимулювати розвиток пізнавальної діяльності при розв’язанні проблемних завдань. Проблемне навчання ґрунтується як на колективній, так і на особистісно-орієнтованій парадигмі. Шляхи створення проблемних ситуацій на уроках  мови різні: видозміна мовного матеріалу, його систематизація, конструювання, дослідження. 

 Більшість традиційних методів навчання спрямовані на повідомлення істин, констатацію проблем. Не відводиться належна увага відстоюванню думки самого учня. Разом з тим найбільш повне розкриття особистості суб’єкта навчання, його поглядів і розуміння проблем досягається саме через полеміку, обговорення в дружніх суперечках і дискусіях на уроках і в позаурочний час. Тому важливо в навчальному процесі застосовувати дискусійні методи навчання.

Серед методів опрацювання дискусійних питань застосовую  такі:  метод «ПРЕС», «Займи позицію», «Зміни позицію», неперервна шкала думок, дискусія, дебати.

   У зв’язку з активним розвитком інформаційних технологій та їх впровадженням у різні сфери життя все більшої актуальності набуває формування інформаційної культури сучасних школярів. Інформаційні технології, з одного боку, - це потужний інструмент для отримання дитиною найрізноманітнішої інформації, з іншого – ефективний засіб підвищення інтересу до навчання, а також мотивації, наочності, науковості тощо. Тому інформаційно  – комунікаційні технології необхідно  активно використовувати  у навчальному процесі.

      Саме   уміле   використання ІКТ  є  ефективним засобом реалізації технології продуктивного навчання. Використовую на уроках мультимедійні презентації, відеоуроки, програмні засоби навчання,  соціальні сервіси мережі Інтернет. Залежно від конкретних навчальних цілей вищезгадані соціальні сервіси можуть бути використані як в індивідуальній, так і в груповій роботі, як у проектній діяльності, так і в систематичних заняттях, як удома, так і в кабінеті. Їх використання сприятиме підвищенню мотивації вивчення рідної мови.

 Презентація – дуже важливий етап проектної роботи. Її головна цінність - сприяння подальшому розвиткові творчої роботи, позитивній мотивації і є засобом виховання впевненості у собі.

Використання комп’ютера на уроках української та російської мови  та в позаурочний час відкриває для учнів нові можливості оформлення проектів: створення мультимедійних презентацій у програмі Microsoft Power Point. До цього виду діяльності залучаю учнів (Додаток 6 )

        Використання методу проектів дозволяє залучити до творчої навчально - пізнавальної діяльності учнів з різним рівнем навчальних досягнень, вчити по-новому бачити відоме, комбінувати зібрану інформацію, аналізувати її, що сприяє реалізації здобутих ними знань та умінь. Результатом проведення проектної роботи стала дослідницька робота «Добрянка в житті Кобзаря » (до 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка) (Додаток 7 )

  Діяльність учителя не закінчується із дзвоником з уроку. Для розвитку життєвих компетенцій учнів залучаю їх до участі у позакласній діяльності:

·          шкільних святах

·          Шевченківських днях

·          виховних заходах, присвячених українській мові та літературі

·          конкурсі імені Петра Яцика

·          шкільних, районних, обласних олімпіадах

·          літературно-музичних композиціях

·          усних журналах

·          предметному тижні

Розділ ІІІ

Завдяки застосуванню на уроках технології продуктивного навчання вдалося значно підвищити ефективність навчально-виховного процесу. Протягом останніх років роботи над проблемою підвищився рівень  засвоєння навчального матеріалу на достатньому та високому рівні до 50 – 60 %. Для прикладу можна взяти рівень знань учнів  з російської  та української мови в класі, де апробовувалася дана проблема, за  2012 – 1013, 2013 –2014, 2014 - 2015 навчальні роки (додаток 8 )

А результати ЗНО з української мови в 11 класі за 2015 рік свідчать про те, що 50% учнів пройшли тестування на високому і достатньому рівнях.

 Дана тема педагогічного досвіду дозволяє створити таке середовище, де всебічно проявляється творчість учнів, їхня активна позиція. Школярі активно співпрацюють, вміють висловити свою думку та відстояти її, навчаються самонавчання та самореалізації.

Уся вищезазначена робота дала певні результати. Якісно зріс творчий рівень учнівських робіт, що відбилося у використанні оригінальних і нестандартних прийомів побудови усних і письмових висловлювань. Крім того, збільшилась кількість учнів, які бажають взяти участь у різноманітних творчих мовно – літературних  конкурсах.   Проблемно – аналітична , проектна діяльність, особистісно зорієнтований підхід у навчанні  сприяли формуванню у дітей уміння співпрацювати, розвитку таких якостей особливості, як толерантність прагнення до демократичного діалогу. Тобто, учні на основі власного життєвого досвіду , враховуючи свої можливості, знаходять собі місце в соціумі, відчувають себе частинкою в ньому, проявляють власне «Я», свої творчі здібності, активність, самостійність.

Щороку  мої учні - активні учасники та переможці  мовних та літературних олімпіад та конкурсів (Додаток 9).

№	Назва олімпіади чи конкурсу	Етап	Клас	Рік	Місце
1	Всеукраїнська предметна олімпіада з російської мови	ІІ	10	2011-2012	2
2	Мовно-літературний конкурс ім. Т. Г. Шевченка	ІІ	9	2011-2012	3
3	Всеукраїнська предметна олімпіада з української мови	ІІ	11	2012 - 2013	2
4	Конкурс ім. П. Яцика	ІІ	11	2012 - 2013	3
5	Мовно-літературний конкурс ім. Т. Г. Шевченка	ІІ	11	2012 - 2013	3
6	Всеукраїнська предметна олімпіада з російської мови	ІІ	9	2013-2014	3
7	Конкурс «Розкрилля душі»	ІІІ	10	2013-2014	Диплом ІІІ ступеня
8	Всеукраїнська предметна олімпіада з російської мови	ІІ	9	2014 - 2015	2
9	Всеукраїнська предметна олімпіада з російської мови	ІІ	10	2014 - 2015	3
10	Всеукраїнська предметна олімпіада з російської мови	ІІ	11	2014 - 2015	1
11	Конкурс «Я - європеєць»	ІІ	11	2014 - 2015	1
12	Всеукраїнська предметна олімпіада з українськоїмови	ІІ	11	2015-2016	2
13	Всеукраїнська предметна олімпіада з російської мови	ІІ	11	2015-2016	1

Упровадження технології продуктивного навчання на уроках мови дає можливість досягти позитивних результатів у реалізації мети навчання раціональним шляхом і оптимальними способами.

 Творче використання  опорного матеріалу, в тому числі й електронних засобів навчання, застосування інноваційних педагогічних технологій в поєднанні з традиційними формами і методами, забезпечують стійкий інтерес  учнів до предмета, активізують розумову, пізнавальну та творчу діяльність, сприяють розвитку навичок самостійної роботи та її презентації. В результаті  підвищується  рівень базових знань учнів, формуються мовні компетенції. Зважаючи на це, розглянуті в матеріалах досвіду питання впровадження технології продуктивного навчання  підтверджують  актуальність і практичну значущість обраної теми.

Висновки

Підсумовуючи вищесказане, слід зазначити, що застосування стратегії продуктивного навчання на уроці сприяє розвитку в школярів особистісних і соціально значущих якостей, таких, як

·          толерантність, ініціативність, наполегливість, здатність працювати в команді, адаптуватися до умов, що видозмінюються;

·          дослідницького, пізнавального інтересу;

·          вміння самостійно знаходити та опрацьовувати інформацію;

·          здатність орієнтуватися в цій інформації, аналізувати, критично її оцінювати;

·          вміння узагальнювати, представляти у вигляді оформленого результату діяльності;

·          уміння представляти створений продукт навчальної діяльності та доводити власну думку.

Отже, застосування технологій продуктивного навчання сприяє формуванню лінгвістичних здібностей учнів.